1 Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.

2 Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: `Поклади лишень руку під моє стегно. (Бутт. 24:2)

3 Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю, (Бутт. 24:3)

4 а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові.` (Бутт. 24:4)

5 Слуга ж мовив до нього: `А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?` (Бутт. 24:5)

6 Тоді Авраам відповів йому: `Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина! (Бутт. 24:6)

7 Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявсь мені словами: `Потомству твоєму дам я цю землю`, - він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові. (Бутт. 24:7)

8 А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, що нею мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!` (Бутт. 24:8)

9 І поклав слуга руку свою під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тому ділі. (Бутт. 24:9)

10 По тому взяв слуга десять верблюдів з-поміж верблюдів свого пана й вирушив у дорогу; з найліпшим, що лиш було в його пана знявсь він і рушив у дорогу в Арам Нагараїм, у місто Нахора. (Бутт. 24:10)

11 І поставив він верблюдів поза містом біля криниці надвечір, коли жінки виходять брати воду, (Бутт. 24:11)

12 та й мовив: `Господи Боже мого пана Авраама! Пощасти мені сьогодні, молю, і вчини милость моєму панові Авраамові. (Бутт. 24:12)

13 Ось я стою коло джерела води; дочки горожан виходять брати воду. (Бутт. 24:13)

14 Нехай дівчина, якій я скажу: `Нахили, з ласки, твій жбан, щоб я напився`, а вона скаже: `Пий! Я ще й верблюдів твоїх понапуваю`, - буде та, що її ти призначив слузі твоєму Ісаакові, і я по тому знатиму, що ти вчинив милость із моїм паном.` (Бутт. 24:14)

15 Тож і сталося, що він ще й не скінчив говорити, як ось виходить із жбаном на своїх плечах Ревека, що народилась у Бетуела, сина Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. (Бутт. 24:15)

16 Була то дівчина прегарна з виду, незаймана, ні мужа ще не знала. Тож зійшла вона до джерела і, набравши повний жбан води, вийшла нагору. (Бутт. 24:16)

17 Слуга побіг їй назустріч та й мовив: `Дай мені, з ласки своєї, трохи напитися з твого жбану!` (Бутт. 24:17)

18 А вона: `Пий, добродію!` І спустила хутенько жбан на свою руку й дала йому напитися. (Бутт. 24:18)

19 Як же скінчила його напувати, каже: `Я ще і твоїм верблюдам начерпаю, поки не нап'ються.` (Бутт. 24:19)

20 І скоро випорожнила свій жбан у пійло, побігла знову до криниці, щоб набрати води, і налляла всім його верблюдам. (Бутт. 24:20)

21 А чоловік придивлявся до неї мовчки, цікавий знати, чи пощастить йому Господь у дорозі, чи ні. (Бутт. 24:21)

22 Коли ж верблюди перестали пити, взяв чоловік золоту каблучку, вагою пів шекля, та дві запинки їй на руки, вагою десять шеклів золота, (Бутт. 24:22)

23 і спитав: `Чия ти дочка? Скажи мені, будь ласка, чи є в домі твого батька місце для нас переночувати?` (Бутт. 24:23)

24 Вона ж йому відповіла: `Я дочка Бетуела, сина Мілки, якого вона Нахарові вродила.` (Бутт. 24:24)

25 Далі сказала йому: `Є в нас доволі й соломи й паші, та й місця переночувати.` (Бутт. 24:25)

26 Тут чоловік схилив голову й, поклонившись Господеві, (Бутт. 24:26)

27 мовив: `Благословен Господь Бог пана мого Авраама, що не відмовив милости своєї і вірности своєї моєму панові! Мене ж Господь привів до дому братів мого пана.` (Бутт. 24:27)

28 Побігла дівчина й оповіла в хаті матері своєї, що сталося. (Бутт. 24:28)

29 Був же в Ревеки брат, на ім'я Лаван. Метнувся Лаван до чоловіка надвір, до джерела. (Бутт. 24:29)

30 Як тільки він побачив каблучку й запинки на руках у своєї сестри та як почув слова Ревеки, сестри своєї, мовляв, ось так говорив чоловік до мене, то прийшов він до чоловіка, який стояв ще при джерелі коло верблюдів, (Бутт. 24:30)

31 і мовив: `Увійди, благословенний Господом! Чого стоїш надворі? Я ж напоготовив господу й місце для верблюдів.` (Бутт. 24:31)

32 Увійшов цей чоловік у господу, а він (Лаван) порозвантажував верблюдів, дав соломи й корму верблюдам, та й води помити ноги його й людей, що були з ним. (Бутт. 24:32)

33 По тому поставив перед ним їжу але той сказав: `Не їстиму, поки не оповім своєї справи.` Лаван же відрік: `Говори.` (Бутт. 24:33)

34 Він і заговорив: `Я слуга Авраама. (Бутт. 24:34)

35 Господь поблагословив вельми мого пана й він зробився великим; Господь дав йому овець і худоби, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів та ослів. (Бутт. 24:35)

36 Та й Сара, жінка мого пана, як була вже старенька, вродила сина моєму панові, й цей дав йому все, що було його. (Бутт. 24:36)

37 І заприсягнув мене мій пан, кажучи так: `Не візьмеш жінки синові моєму з дочок ханаанян, що в їхнім краю я проживаю, (Бутт. 24:37)

38 а тільки підеш у господу батька мого й до роду мого та й візьмеш жінку моєму синові`. (Бутт. 24:38)

39 Тоді сказав я до свого пана: `А може та жінка не піде за мною?` (Бутт. 24:39)

40 Та він мені відповів: `Господь, перед яким я ходжу, пошле ангела свого з тобою і пощастить твоїй дорозі; і ти візьмеш жінку синові моєму з мого роду й з господи батька мого. (Бутт. 24:40)

41 Тоді ти будеш вільний від присяги мені, коли підеш до мого роду; і коли вони тобі її не дадуть - тоді ти будеш вільний від присяги мені`. (Бутт. 24:41)

42 От і прибув я нині до джерела й мовив: `Господи Боже мого пана Авраама! Покажи, благаю, чи доброзичиш ти мені в дорозі, що її оце верстаю. (Бутт. 24:42)

43 Ось я стою коло джерела води: нехай та дівчина, що вийде брати воду, і якій я скажу: `Дай мені, будь ласка, трохи води напитися з твого жбану (Бутт. 24:43)

44 а вона до мене скаже: `І ти пий, і ще твоїм верблюдам начерпаю` - нехай вона буде та жінка, що її Господь призначив для сина мого пана`. (Бутт. 24:44)

45 Ще не скінчив я й говорити сам до себе, аж ось виходить Ревека з своїм жбаном на плечі; спустилась до джерела й набрала води, а я тут до неї і кажу: `Дай мені, будь ласка, напитися!` (Бутт. 24:45)

46 Зняла вона хутенько свій жбан з-над себе й каже: `Пий, я і твоїх верблюдів теж понапуваю`. Тож напивсь я, а вона понапувала й верблюдів. (Бутт. 24:46)

47 Тоді я її спитав: `Чия ти дочка?` Вона ж відповіла: `Дочка я Бетуела, сина Нахора, якого вродила йому Мілка`. Тоді я наклав їй на ніс каблучку й запинки на її руки, (Бутт. 24:47)

48 та й схилив я голову і, поклонившись лицем Господеві до землі, благословив Господа Бога мого пана Авраама, що привів мене певною дорогою взяти дочку брата мого пана для його сина. (Бутт. 24:48)

49 А тепер, коли ви хочете зробити моєму панові честь і шану, повідайте мені, а коли ні, то дайте знати, щоб звернув або праворуч, або ліворуч.` (Бутт. 24:49)

50 Лаван же й Бетуел у відповідь сказали: `Від Господа пішло це діло. Не можемо тобі нічого сказати. (Бутт. 24:50)

51 Оце Ревека перед тобою. Візьми (її) і йди, і нехай вона буде жінкою синові твого пана, як це присудив Господь.` (Бутт. 24:51)

52 Коли слуга Авраама почув ці слова, поклонився аж до землі Господеві, (Бутт. 24:52)

53 і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки. (Бутт. 24:53)

54 І їли вони й пили, він і ті люди, що були з ним, та й переночувавши, встали вранці; тож він каже: `Пустіте мене до мого пана.` (Бутт. 24:54)

55 Однак її брати й мати сказали: `Нехай побуде з нами дівчина ще кілька днів, з десять, а потім піде.` (Бутт. 24:55)

56 Він же відповів їм: `Не баріть мене. Пощастив Господь моїй дорозі, тож і ви пустіте мене, нехай піду до свого пана.` (Бутт. 24:56)

57 Вони ж сказали: `Прикличмо дівчину й її саму спитаймо.` (Бутт. 24:57)

58 Тож прикликали Ревеку й кажуть до неї: `Чи підеш ти з цим чоловіком?` А вона відповіла: `Піду!` (Бутт. 24:58)

59 І відпустили Ревеку, сестру свою з її нянькою, та й Авраамового слугу з його людьми. (Бутт. 24:59)

60 При тому поблагословили вони Ревеку і промовили: `Ой ти, сестрице наша, стань тьмою тисяч: Нехай твоє потомство займе ворота своїх ворогів!` (Бутт. 24:60)

61 І вибралася Ревека зо слугинями своїми, і сівши на верблюдів, поїхали вони за чоловіком; отак узяв слуга Ревеку й пустився в дорогу. (Бутт. 24:61)

62 А Ісаак прийшов був тоді з дороги до криниці Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев. (Бутт. 24:62)

63 Раз вийшов Ісаак підвечір пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить - ось ідуть верблюди. (Бутт. 24:63)

64 Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда, (Бутт. 24:64)

65 та й каже до слуги: `Хто то цей чоловік, що йде полем нам назустріч?` Слуга ж відрік: `То мій пан.` Тоді вона взяла намітку та й накрилась. (Бутт. 24:65)

66 І розповів слуга Ісаакові все, що вчинив був. (Бутт. 24:66)

67 Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерти матері своєї. (Бутт. 24:67)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.