1 Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.

2 Підвів він свої очі та глянув - три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі, (Бутт. 18:2)

3 та й каже: `Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого. (Бутт. 18:3)

4 Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом. (Бутт. 18:4)

5 Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги.` А вони відповіли: `Зроби так, як сказав.` (Бутт. 18:5)

6 Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: `Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць.` (Бутт. 18:6)

7 По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його. (Бутт. 18:7)

8 Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли. (Бутт. 18:8)

9 І промовили вони до нього: `Де Сара, твоя жінка?` Він відповів: `Ось тут у наметі.` (Бутт. 18:9)

10 (Один) і каже: `Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина.` А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього. (Бутт. 18:10)

11 Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок. (Бутт. 18:11)

12 Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: `Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький.` (Бутт. 18:12)

13 Але Господь сказав до Авраама: `Чого ж це сміялася Сара, кажучи: `Чи ж справді можу родити, бож я стара!` (Бутт. 18:13)

14 Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина.` (Бутт. 18:14)

15 Сара ж перечила, кажучи: `Я не сміялася` - бо вона злякалась. Та він сказав: `Ні, ти таки сміялась.` (Бутт. 18:15)

16 Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх. (Бутт. 18:16)

17 При тому Господь думав: `Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю? (Бутт. 18:17)

18 З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі. (Бутт. 18:18)

19 Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому.` (Бутт. 18:19)

20 Далі Господь сказав: `Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. (Бутт. 18:20)

21 Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати.` (Бутт. 18:21)

22 І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом. (Бутт. 18:22)

23 Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: `Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним? (Бутт. 18:23)

24 Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому? (Бутт. 18:24)

25 Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?` (Бутт. 18:25)

26 Господь же сказав: `Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них.` (Бутт. 18:26)

27 Тоді Авраам у відповідь: `Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох. (Бутт. 18:27)

28 Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?` Господь сказав: `Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять.` (Бутт. 18:28)

29 І знову заговорив він до Господа, кажучи: `А може їх там знайдеться сорок?` І відрік: `Не зроблю того заради тих сорока.` (Бутт. 18:29)

30 Тоді Авраам сказав: `Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?` І відповів: `Не зроблю, як знайду там тридцять.` (Бутт. 18:30)

31 Тоді той знову: `Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?` На це Господь відрік: `Не зруйную заради двадцятьох.` (Бутт. 18:31)

32 Нарешті Авраам промовив: `Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?` І відповів: `Не зруйную і заради десяти.` (Бутт. 18:32)

33 Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце. (Бутт. 18:33)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.