¹⁴ І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,

¹⁵ і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

¹⁶ Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.

¹⁷ А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!

¹⁸ Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

¹⁹ Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?

²⁰ А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

²¹ Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.

²² Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,

²³ і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...

²⁴ Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?

²⁵ Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?

²⁶ А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!

²⁷ Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...

¹ Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

² Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

³ та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

⁴ Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

⁵ І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

⁶ Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

⁷ Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

⁸ Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

⁹ І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

¹⁰ Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

¹¹ Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

¹² Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

¹³ І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

¹⁴ Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.