Числа 15

1 Промовив Господь до Мойсея:

2 “Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати, (Числ. 15:2)

3 і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець, (Числ. 15:3)

4 то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, - (Числ. 15:4)

5 і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня. (Числ. 15:5)

6 При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії. (Числ. 15:6)

7 Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа. (Числ. 15:7)

8 А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві, (Числ. 15:8)

9 то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії; (Числ. 15:9)

10 а як возливання - принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа. (Числ. 15:10)

11 Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті. (Числ. 15:11)

12 Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так. (Числ. 15:12)

13 Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа. (Числ. 15:13)

14 І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите. (Числ. 15:14)

15 Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом. (Числ. 15:15)

16 Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.” (Числ. 15:16)

17 Господь промовив до Мойсея: (Числ. 15:17)

18 “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас, (Числ. 15:18)

19 і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві. (Числ. 15:19)

20 Першого калача з вашого тіста принесете - як дар возношення; принесете його так само, як дар з току. (Числ. 15:20)

21 Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших. (Числ. 15:21)

22 Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об'явив Мойсеєві, (Числ. 15:22)

23 себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях, (Числ. 15:23)

24 то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх. (Числ. 15:24)

25 І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку. (Числ. 15:25)

26 І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка. (Числ. 15:26)

27 Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх. (Числ. 15:27)

28 І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй. (Числ. 15:28)

29 Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться. (Числ. 15:29)

30 Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду. (Числ. 15:30)

31 Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.” (Числ. 15:31)

32 Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова. (Числ. 15:32)

33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади, (Числ. 15:33)

34 і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити. (Числ. 15:34)

35 І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб'є його камінням уся громада за табором.” (Числ. 15:35)

36 І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві. (Числ. 15:36)

37 Сказав Господь Мойсеєві: (Числ. 15:37)

38 “Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками (Числ. 15:38)

39 І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду; (Числ. 15:39)

40 щоб, пам'ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога. (Числ. 15:40)

41 Я - Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь, Бог ваш. (Числ. 15:41)

Числа 16

1 Корах, син Іцгара, сина Кегата, сина Леві, і Датан з Авірамом, сини Еліява, сина Паллу, сина Рувима,

2 повстали проти Мойсея, і з ними 250 чоловік із синів Ізраїля, князі в громаді, радники на зборах, люди значні. (Числ. 16:2)

3 Зібрались вони проти Мойсея та Арона та й промовили до них: “Годі вам! Уся громада, всі - святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?” (Числ. 16:3)

4 Почувши це Мойсей, впав обличчям до землі. (Числ. 16:4)

5 А згодом промовив до Кораха й усіх його прибічників: “До завтра! А там сповістить Господь, хто його й хто святий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того й допустить до себе. (Числ. 16:5)

6 Зробіть так: возьміте з собою кадильниці, ти, Кораху, й ви всі з його громади, (Числ. 16:6)

7 і покладіть узавтра до них жару, а зверху посипте кадила перед Господом; той, кого вибере Господь, буде святий. Буде з вас, сини Леві!” (Числ. 16:7)

8 Промовив далі Мойсей до Кораха: “Ось послухайте, сини Леві. (Числ. 16:8)

9 Чи то ж мало вам, що Бог Ізраїля вилучив вас із громади синів Ізраїля та й допустив до себе, щоб ви виконували службу в храмині Господній і стояли перед громадою, послуговуючи їй? (Числ. 16:9)

10 А що Господь допустив тебе й усіх твоїх братів, синів Леві, з тобою до себе, то вам оце захотілося ще й священства? (Числ. 16:10)

11 Адже ти й усі твої прибічники повстали проти Господа; Арон бо - що він таке, що ви нарікаєте на нього?” (Числ. 16:11)

12 І послав Мойсей, щоб покликали Датана й Авірама, синів Еліява, та вони відказали: “Не підемо. (Числ. 16:12)

13 Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, молоком та медом текучої, щоб поморити нас у пустелі; ти хочеш іще й князювати над нами? (Числ. 16:13)

14 Ані в землю, молоком та медом текучу, не привів ти нас, ані клаптика поля, ані виноградника у спадщину не дав нам. Хочеш осліпити очі цих людей? Не підемо.” (Числ. 16:14)

15 Розлютився вельми Мойсей і мовив до Господа: “Не зважай на їхню офіру! Ні одного осла не взяв я від них і не заподіяв лиха ні одному з них.” (Числ. 16:15)

16 І сказав Мойсей до Кораха: “Ти й усі твої прибічники, станьте взавтра перед Господом, сам ти й вони, та Арон, (Числ. 16:16)

17 і візьміть кожен свою кадильницю і покладіть до неї ладану, і принесіть кожен свою кадильницю до Господа, 250 кадильниць; ти й Арон, кожен свою кадильницю.” (Числ. 16:17)

18 Узяли вони кожен свою кадильницю, поклали до них жару, насипали зверху ладану та й поставили коло входу в намет зборів разом з Мойсеєм та Ароном. (Числ. 16:18)

19 І коли Корах скликав проти них усю громаду до входу в намет зборів, слава Господня з'явилась усій громаді. (Числ. 16:19)

20 І промовив Господь до Мойсея та Арона: (Числ. 16:20)

21 “Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.” (Числ. 16:21)

22 І припали вони обличчям до землі й сказали: “О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?” (Числ. 16:22)

23 Господь же промовив до Мойсея: (Числ. 16:23)

24 “Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.” (Числ. 16:24)

25 Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля. (Числ. 16:25)

26 І повелів він людям: “Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.” (Числ. 16:26)

27 І відступилися люди геть навкруги від жител Кораха, Датана й Авірама; а Датан з Авірамом вийшли та й поставали коло входу в свої шатра з жінками, дітьми й немовлятами своїми. (Числ. 16:27)

28 І сказав Мойсей: “Ось із чого ви розумієте, що Господь послав мене зробити все те, що я зробив, та що не з власної волі чинив я. (Числ. 16:28)

29 Коли вони помруть, як усі люди вмирають, і така сама доля спіткає їх, як усіх людей, то не послав мене Господь. (Числ. 16:29)

30 Коли ж Господь сотворить нечуване щось, і земля роззявить рота свого й поглине їх та все, що є в них, і вони зійдуть живими в Шеол, тоді знайте, що ці люди зневажили Господа.” (Числ. 16:30)

31 Ледве закінчив він тую мову, як земля під ними розступилася, (Числ. 16:31)

32 роззявила рота свого та й поглинула їх самих, домівки їхні й усіх людей, що були в Кораха, та все майно. (Числ. 16:32)

33 І провалилися вони й усе, що було в них, живими в Шеол, і земля закрилась над ними, і вони зникли з-поміж громади. (Числ. 16:33)

34 І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: “Щоб і нас не проглинула земля!” (Числ. 16:34)

35 І вийшов вогонь від Господа й пожер 250 чоловік, що принесли були кадила. (Числ. 16:35)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.