1 За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.

2 Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась. (Марк. 14:2)

3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому! (Марк. 14:3)

4 А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро? (Марк. 14:4)

5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї. (Марк. 14:5)

6 Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені. (Марк. 14:6)

7 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте. (Марк. 14:7)

8 Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... (Марк. 14:8)

9 Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона! (Марк. 14:9)

10 Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати. (Марк. 14:10)

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його. (Марк. 14:11)

12 А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити? (Марк. 14:12)

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним. (Марк. 14:13)

14 І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху? (Марк. 14:14)

15 І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас. (Марк. 14:15)

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати. (Марк. 14:16)

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма. (Марк. 14:17)

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене... (Марк. 14:18)

19 Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я? (Марк. 14:19)

20 А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною... (Марк. 14:20)

21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!... (Марк. 14:21)

22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! (Марк. 14:22)

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. (Марк. 14:23)

24 І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. (Марк. 14:24)

25 Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім! (Марк. 14:25)

26 А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли. (Марк. 14:26)

27 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці! (Марк. 14:27)

28 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. (Марк. 14:28)

29 І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я! (Марк. 14:29)

30 Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене! (Марк. 14:30)

31 А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі... (Марк. 14:31)

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся. (Марк. 14:32)

33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити... (Марк. 14:33)

34 І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте! (Марк. 14:34)

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година. (Марк. 14:35)

36 І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти... (Марк. 14:36)

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати? (Марк. 14:37)

38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло! (Марк. 14:38)

39 І знову пішов і молився, те саме промовивши слово. (Марк. 14:39)

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати... (Марк. 14:40)

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!... (Марк. 14:41)

42 Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник... (Марк. 14:42)

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших. (Марк. 14:43)

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть. (Марк. 14:44)

45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його... (Марк. 14:45)

46 Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його. (Марк. 14:46)

47 А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. (Марк. 14:47)

48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене. (Марк. 14:48)

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання. (Марк. 14:49)

50 Тоді всі полишили Його й повтікали... (Марк. 14:50)

51 Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його. (Марк. 14:51)

52 Але він, покривало покинувши, утік нагий. (Марк. 14:52)

53 А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники. (Марк. 14:53)

54 Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні. (Марк. 14:54)

55 А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили. (Марк. 14:55)

56 Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень. (Марк. 14:56)

57 Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали: (Марк. 14:57)

58 Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний. (Марк. 14:58)

59 Але й так не було їхнє свідчення згідне. (Марк. 14:59)

60 Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе? (Марк. 14:60)

61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного? (Марк. 14:61)

62 А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! (Марк. 14:62)

63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні? (Марк. 14:63)

64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен... (Марк. 14:64)

65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках... (Марк. 14:65)

66 А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика, (Марк. 14:66)

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином! (Марк. 14:67)

68 Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень. (Марк. 14:68)

69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них! (Марк. 14:69)

70 І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама. (Марк. 14:70)

71 А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви! (Марк. 14:71)

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став... (Марк. 14:72)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.