1 Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.

2 Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги. (Іван. 11:2)

3 Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.» (Іван. 11:3)

4 Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.» (Іван. 11:4)

5 Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря. (Іван. 11:5)

6 Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував. (Іван. 11:6)

7 Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.» (Іван. 11:7)

8 Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?» (Іван. 11:8)

9 Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього. (Іван. 11:9)

10 Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!» (Іван. 11:10)

11 Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.» (Іван. 11:11)

12 А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.» (Іван. 11:12)

13 Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була. (Іван. 11:13)

14 Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся, (Іван. 11:14)

15 і радію я за вас, що мене там не було, - щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.» (Іван. 11:15)

16 Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.» (Іван. 11:16)

17 Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі. (Іван. 11:17)

18 Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п'ятнадцять, (Іван. 11:18)

19 і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові. (Іван. 11:19)

20 Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті. (Іван. 11:20)

21 Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, - мій брат не вмер би! (Іван. 11:21)

22 А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.» (Іван. 11:22)

23 І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.» (Іван. 11:23)

24 «Знаю, - каже до нього Марта, - що воскресне у воскресіння, дня останнього.» (Іван. 11:24)

25 А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме! (Іван. 11:25)

26 Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?» (Іван. 11:26)

27 «Так, Господи, - каже йому, - вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.» (Іван. 11:27)

28 Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.» (Іван. 11:28)

29 Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього. (Іван. 11:29)

30 Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта. (Іван. 11:30)

31 Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати. (Іван. 11:31)

32 Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!» (Іван. 11:32)

33 Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений, (Іван. 11:33)

34 запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.» (Іван. 11:34)

35 Заплакав Ісус. (Іван. 11:35)

36 І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!» (Іван. 11:36)

37 А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?» (Іван. 11:37)

38 І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху. (Іван. 11:38)

39 «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.» (Іван. 11:39)

40 «А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?» (Іван. 11:40)

41 Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене! (Іван. 11:41)

42 Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.» (Іван. 11:42)

43 А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!» (Іван. 11:43)

44 І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить.» (Іван. 11:44)

45 І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії. (Іван. 11:45)

46 Деякі з них, однак, пішли до фарисеїв та й оповіли їм, що вчинив Ісус. (Іван. 11:46)

47 Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить! (Іван. 11:47)

48 Якщо залишимо його так, то всі увірують у нього, тож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!» (Іван. 11:48)

49 Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте, (Іван. 11:49)

50 то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине.» (Іван. 11:50)

51 Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ; (Іван. 11:51)

52 і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі. (Іван. 11:52)

53 Від того, отже, дня ухвалили вони його вбити. (Іван. 11:53)

54 Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями своїми. (Іван. 11:54)

55 А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися. (Іван. 11:55)

56 Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде він на свято?» (Іван. 11:56)

57 Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де він, то має виказати, щоб його схопити. (Іван. 11:57)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.