1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, - злодюга той, розбійник!

2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям - вівчар. (Іван. 10:2)

3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх. (Іван. 10:3)

4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають. (Іван. 10:4)

5 Не підуть за чужим вони - втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.» (Іван. 10:5)

6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм. (Іван. 10:6)

7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець. (Іван. 10:7)

8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, - злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх. (Іван. 10:8)

9 Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько! (Іван. 10:9)

10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали. (Іван. 10:10)

11 Я - добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. (Іван. 10:11)

12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, - бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. (Іван. 10:12)

13 Бо він - наймит і не турбується вівцями. (Іван. 10:13)

14 Я ж - добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. (Іван. 10:14)

15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. (Іван. 10:15)

16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, - і буде одне стадо й один пастир! (Іван. 10:16)

17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. (Іван. 10:17)

18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» (Іван. 10:18)

19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. (Іван. 10:19)

20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?» (Іван. 10:20)

21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?» (Іван. 10:21)

22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. (Іван. 10:22)

23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком. (Іван. 10:23)

24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!» (Іван. 10:24)

25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене. (Іван. 10:25)

26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. (Іван. 10:26)

27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, (Іван. 10:27)

28 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. (Іван. 10:28)

29 Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! (Іван. 10:29)

30 Я і Отець - одно.» (Іван. 10:30)

31 Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. (Іван. 10:31)

32 Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» (Іван. 10:32)

33 А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але - за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» (Іван. 10:33)

34 Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви - боги? (Іван. 10:34)

35 Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, - а Писання годі усунути! - (Іван. 10:35)

36 то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, - бо я сказав, що я - Син Божий? (Іван. 10:36)

37 Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! (Іван. 10:37)

38 Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.» (Іван. 10:38)

39 І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук. (Іван. 10:39)

40 І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, - і перебував там. (Іван. 10:40)

41 Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, - була істина.» (Іван. 10:41)

42 І увірували у нього численні. (Іван. 10:42)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.