1 По смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: “Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?”

2 І сказав Господь: “Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.” (Судд. 1:2)

3 Юда й сказав своєму братові Симеонові: “Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.” І пішов Симеон разом з ним. (Судд. 1:3)

4 Виступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік. (Судд. 1:4)

5 Біля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв. (Судд. 1:5)

6 Адонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці. (Судд. 1:6)

7 Сказав тоді Адонівезек: “Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!” І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер. (Судд. 1:7)

8 І вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили. (Судд. 1:8)

9 Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір'ях. (Судд. 1:9)

10 Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, - Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, - і розбили Шешая, Ахімана й Талмая. (Судд. 1:10)

11 А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер. (Судд. 1:11)

12 І обіцяв тоді Калев: “Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.” (Судд. 1:12)

13 І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу. (Судд. 1:13)

14 А коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; “Що тобі?” (Судд. 1:14)

15 А та до нього: “Дай мені, - каже, - благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела. (Судд. 1:15)

16 Сини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами. (Судд. 1:16)

17 Згодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма. (Судд. 1:17)

18 Далі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею. (Судд. 1:18)

19 Господь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці. (Судд. 1:19)

20 І дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака. (Судд. 1:20)

21 Євусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день. (Судд. 1:21)

22 Дім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними; (Судд. 1:22)

23 бо як вони розглядали Бетел, що звався перше Луз, (Судд. 1:23)

24 побачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому “Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.” (Судд. 1:24)

25 І він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили. (Судд. 1:25)

26 Пішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день. (Судд. 1:26)

27 Манассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні. (Судд. 1:27)

28 Як же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх - не повиганяв він. (Судд. 1:28)

29 Та й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері. (Судд. 1:29)

30 Завулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами. (Судд. 1:30)

31 Ашер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову, (Судд. 1:31)

32 і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли. (Судд. 1:32)

33 Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами. (Судд. 1:33)

34 Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину. (Судд. 1:34)

35 І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками. (Судд. 1:35)

36 Границя ж аморіїв ішла від узвозу Акраббім і від Селі далі вгору. (Судд. 1:36)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.