¹ Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,

² в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,

³ і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,

⁴ до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!

⁵ Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,

⁶ коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.

⁷ Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,

⁸ але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

⁹ що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

¹⁰ Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,

¹¹ їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

¹² Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...

¹³ Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,

¹⁴ і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.

¹⁵ Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.

¹⁶ Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.