1 Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

2 одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори. (Повт. 1:2)

3 В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них; (Повт. 1:3)

4 після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї. (Повт. 1:4)

5 По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи: (Повт. 1:5)

6 «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою. (Повт. 1:6)

7 Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат. (Повт. 1:7)

8 Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім. (Повт. 1:8)

9 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. (Повт. 1:9)

10 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. (Повт. 1:10)

11 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. (Повт. 1:11)

12 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? (Повт. 1:12)

13 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. (Повт. 1:13)

14 І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. (Повт. 1:14)

15 Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. (Повт. 1:15)

16 Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. (Повт. 1:16)

17 Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд - Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю. (Повт. 1:17)

18 І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити. (Повт. 1:18)

19 Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне. (Повт. 1:19)

20 І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати. (Повт. 1:20)

21 Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом. (Повт. 1:21)

22 Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам. (Повт. 1:22)

23 Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління. (Повт. 1:23)

24 Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її. (Повт. 1:24)

25 Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати. (Повт. 1:25)

26 Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого; (Повт. 1:26)

27 і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас. (Повт. 1:27)

28 І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба - навіть синів Анака ми бачили там! (Повт. 1:28)

29 А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх! (Повт. 1:29)

30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима; (Повт. 1:30)

31 та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця. (Повт. 1:31)

32 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому, (Повт. 1:32)

33 який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі. (Повт. 1:33)

34 Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами: (Повт. 1:34)

35 Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам, (Повт. 1:35)

36 крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом. (Повт. 1:36)

37 Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш! (Повт. 1:37)

38 Ісус Навин, твій слуга, - той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві. (Повт. 1:38)

39 А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, - вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею. (Повт. 1:39)

40 Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря. (Повт. 1:40)

41 А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори. (Повт. 1:41)

42 Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші! (Повт. 1:42)

43 Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори. (Повт. 1:43)

44 От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми. (Повт. 1:44)

45 Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас. (Повт. 1:45)

46 І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.» (Повт. 1:46)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.