1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Корінті, з усіма святими в усій Ахаї:

2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. (2 Ко. 1:2)

3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, (2 Ко. 1:3)

4 що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає. (2 Ко. 1:4)

5 Бо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа й надмір утішення. (2 Ко. 1:5)

6 Отже, чи то ми терпимо скорботи, то на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, то теж на вашу втіху, що дає вам силу переносити терпеливо ті самі страждання, які й ми терпимо. (2 Ко. 1:6)

7 Наша на вас надія тверда, бо знаємо, що так само, як ви берете участь у стражданнях, так візьмете й у радощах. (2 Ко. 1:7)

8 Ми бо не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії і жити. (2 Ко. 1:8)

9 Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. (2 Ко. 1:9)

10 Він визволив нас від такої смерти, і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, (2 Ко. 1:10)

11 якщо й ви допоможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається заради великого числа осіб, також багато хто склав подяку за нас. (2 Ко. 1:11)

12 Слава наша - це свідоцтво нашого сумління, як ми поводились у світі, зокрема щодо вас, - у святості й щирості Божій; не в мудрості тілесній, а в Божій благодаті. (2 Ко. 1:12)

13 Бо іншого вам не пишемо, як тільки те, що ви читаєте й розумієте. А надіюся, що зрозумієте це повнотою, (2 Ко. 1:13)

14 як вже зрозуміли нас частинно, що ми - ваша слава, як і ви - наша в день Господа нашого Ісуса Христа. (2 Ко. 1:14)

15 В оцій то певності хотів я прийти перше до вас, щоб удруге ви мали радість, (2 Ко. 1:15)

16 а потім від вас перейти в Македонію і знову з Македонії прийти до вас, щоб вирядили ви мене в Юдею. (2 Ко. 1:16)

17 Хіба я, мавши те на думці, вчинив легковажно? Чи те, що я задумую, задумую лише з людських міркувань так, що в мені одночас перебуває і «Так, Так», і «Ні, Ні»? (2 Ко. 1:17)

18 Бог мені свідок, що наше слово до вас не є «Так» і «Ні.» (2 Ко. 1:18)

19 Бо Син Божий, Ісус Христос, що його ми вам проповідували - я, Сильван і Тимотей, - не був «Так» і «Ні»; в ньому лише «Так» було. (2 Ко. 1:19)

20 Скільки бо обітниць Божих у ньому - «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас. (2 Ко. 1:20)

21 Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог, (2 Ко. 1:21)

22 який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа. (2 Ко. 1:22)

23 А я прикликаю свідком Бога на мою душу, що я, щадивши вас, не прийшов більше в Корінт. (2 Ко. 1:23)

24 Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати - вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно. (2 Ко. 1:24)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.