1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

2 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Ко. 1:2)

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, (2 Ко. 1:3)

4 що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих. (2 Ко. 1:4)

5 Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується. (2 Ко. 1:5)

6 Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми. (2 Ко. 1:6)

7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі. (2 Ко. 1:7)

8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити. (2 Ко. 1:8)

9 Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих, (2 Ко. 1:9)

10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він, (2 Ко. 1:10)

11 як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас. (2 Ко. 1:11)

12 Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас. (2 Ко. 1:12)

13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте, (2 Ко. 1:13)

14 як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса. (2 Ко. 1:14)

15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге, (2 Ко. 1:15)

16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили. (2 Ко. 1:16)

17 Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні? (2 Ко. 1:17)

18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні. (2 Ко. 1:18)

19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так. (2 Ко. 1:19)

20 Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас. (2 Ко. 1:20)

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, (2 Ко. 1:21)

22 Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа. (2 Ко. 1:22)

23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер, (2 Ко. 1:23)

24 не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою! (2 Ко. 1:24)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.