1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, (Прип. 1:2)

3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти, (Прип. 1:3)

4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність. (Прип. 1:4)

5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок, (Прип. 1:5)

6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки. (Прип. 1:6)

7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням. (Прип. 1:7)

8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, (Прип. 1:8)

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. (Прип. 1:9)

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти! (Прип. 1:10)

11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного, (Прип. 1:11)

12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу! (Прип. 1:12)

13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати. (Прип. 1:13)

14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас, (Прип. 1:14)

15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки, (Прип. 1:15)

16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! (Прип. 1:16)

17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого: (Прип. 1:17)

18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою! (Прип. 1:18)

19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника! (Прип. 1:19)

20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає, (Прип. 1:20)

21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої: (Прип. 1:21)

22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання? (Прип. 1:22)

23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої! (Прип. 1:23)

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався! (Прип. 1:24)

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли! (Прип. 1:25)

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх. (Прип. 1:26)

27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас, (Прип. 1:27)

28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене, (Прип. 1:28)

29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього, (Прип. 1:29)

30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами! (Прип. 1:30)

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються, (Прип. 1:31)

32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить! (Прип. 1:32)

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом! (Прип. 1:33)

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.